Только она девочка-скандал, она устала ты ее достал...
Написати про когось, оцінити його чи її об єктивно - це важко. Але оцінити об єктивно себе - це ще важче. Але я спробую.
Я цілком притримуюсь думки, що про людину свідчать не слова, а більше її вчинки, одяг, погляд, усмішка, і навіть хода. Якщо оцінювати по цьому, то я нічим не відрізняюсь від своїх одноліток. Хіба що посмішкою і поглядом. Іноді мені кажуть, що у мене погляд надто дорослий для моїх років. Можливо, це тому що колір очей у мене глибокий - карий, а можливо тому, що я намагаюсь знайти причину всього, що відбувається. Я просто не вірю у випадковості. А ще моїм атрибутом являється посмішка. Недарма кажуть: "Навіть тоді, коли тобі погано, посміхайся, адже хтось може закохатись у твою посмішку." Не впевнена на рахунок кохання, але комусь підняти настрій не так вже і важко. Ось це і являється основною моєю справою. Підтримати друга, посміхнутись незнайомій людині у похмурий осінній день - хіба це не прекрасно. Адже посмішка - це промінь світла, а де світло, там і добро.
Якби я вирішила написати свою автобіографію, книга про мене неодмнно б називалась "Butterfly", що з англійської означає метелик. Всі ми знаємо, що, щоб стати метеликом, треба для початку прожити життя гусениці. А воно не легке. Хто з вас любить гусениць так само, як метеликів? Чому? Адже це одне і теж створіння... Хто з вас любить людей за їх недоліки? Недоліки створюють баланс. Зорі краще видно в темноті, а справжню людину - у випробуваннях.
Я цілком притримуюсь думки, що про людину свідчать не слова, а більше її вчинки, одяг, погляд, усмішка, і навіть хода. Якщо оцінювати по цьому, то я нічим не відрізняюсь від своїх одноліток. Хіба що посмішкою і поглядом. Іноді мені кажуть, що у мене погляд надто дорослий для моїх років. Можливо, це тому що колір очей у мене глибокий - карий, а можливо тому, що я намагаюсь знайти причину всього, що відбувається. Я просто не вірю у випадковості. А ще моїм атрибутом являється посмішка. Недарма кажуть: "Навіть тоді, коли тобі погано, посміхайся, адже хтось може закохатись у твою посмішку." Не впевнена на рахунок кохання, але комусь підняти настрій не так вже і важко. Ось це і являється основною моєю справою. Підтримати друга, посміхнутись незнайомій людині у похмурий осінній день - хіба це не прекрасно. Адже посмішка - це промінь світла, а де світло, там і добро.
Якби я вирішила написати свою автобіографію, книга про мене неодмнно б називалась "Butterfly", що з англійської означає метелик. Всі ми знаємо, що, щоб стати метеликом, треба для початку прожити життя гусениці. А воно не легке. Хто з вас любить гусениць так само, як метеликів? Чому? Адже це одне і теж створіння... Хто з вас любить людей за їх недоліки? Недоліки створюють баланс. Зорі краще видно в темноті, а справжню людину - у випробуваннях.
-
-
10.03.2010 в 01:46наприклад що з тобою класно вночі дивитися на море.... або що ти пробила вуха минулого літа.... сама собі... або що хочеш зелені лінзи... або що ти моя BFF....
так сумую за тобою....
-
-
10.03.2010 в 03:55-
-
10.03.2010 в 10:35